Еволюція ландшафту міських хмарочосів: Технологічні досягнення та нові виклики
У 1850-х роках винахід ліфта Елішею Грейвсом Отісом здійснив революцію у світі архітектури, проклавши шлях до зведення високих будівель. З розвитком цивільного будівництва, що дозволило будувати все більш високі споруди, у міських горизонтах по всьому світу почалася нова ера “надвисоких будівель”, які визначаються як будівлі висотою від 984 до 1 968 футів (від 300 до 600 метрів).
За словами Мозетт Бродерік, директора архітектурних та урбаністичних досліджень Нью-Йоркського університету, відкриття у 1870 році семиповерхової будівлі Equitable Life Assurance Building у Нью-Йорку викликало як захоплення, так і страх серед громадськості. Ця тенденція продовжується: кількість надвисоких будівель, побудованих у 2019 році, перевищила загальну кількість, що існувала до 2000 року. Географічно понад 50% цих надвисоких споруд розташовані в Китаї, тоді як на Об’єднані Арабські Емірати припадає приблизно 17%. Однак Сполучені Штати, зокрема Нью-Йорк, залишаються провідним прикладом цього архітектурного феномену.
Зростання кількості розкішних кондомініумів у Нью-Йорку, підживлюване іноземними інвестиціями, призвело до будівництва численних струнких і надвисоких будівель, що залишили значний історичний вплив на міський ландшафт.
Такий розвиток подій викликав дискусії: одні підтримують вертикальне зростання і ущільнення міста, інші критикують будівлі за довгі тіні і створення вітрових труб, які можуть впливати на райони на відстані до трьох кварталів від них.
Функціональні проблеми надвисоких будівель
Однак, окрім дебатів про вплив на місто, зростає занепокоєння щодо функціональності цих надвисоких будівель. Такі проблеми, як механічні та сантехнічні несправності, збої в роботі ліфтів і скрип конструкцій, ставлять під сумнів інженерні стандарти та методи будівництва, що застосовуються. Багато з цих проблем виникають у механічних перекриттях, які часто проектують надмірно високими, щоб дозволити забудовникам будувати вищі будівлі, ніж зазвичай дозволяють правила зонування.
Крім того, вітер створює значні проблеми для надвисоких будівель. Деякі мешканці встановили нову ізоляцію, щоб зменшити дискомфорт від вітрового шуму, але вплив вітру виходить за рамки простого шуму; він може поставити під загрозу загальну зручність використання цих споруд. Дослідження показали, що деякі будівлі можуть розгойдуватися до одного метра під час сильного вітру, що призводить до уповільнення роботи ліфтів або навіть до їх відключення.
Незважаючи на ці виклики, важливо зазначити, що не було зафіксовано жодних структурних проблем з надвисокими будівлями. Їхні коливання вважаються безпечними та очікуваними для такого типу будівель. Однак проблеми, що виникли, особливо в Нью-Йорку, можуть мати більш політичний характер, що пов’язано з відсутністю нормативних документів щодо якості та довговічності будівель.
Оскільки тенденція будівництва надвисоких будівель продовжує розвиватися, уроки, винесені з цих проблем, можна розглядати як цінні можливості для розвитку архітектурних практик і забезпечення довготривалої стійкості та функціональності цих вражаючих споруд.
🔗 Source
