У самому серці Бед-Стай, Бруклін, серед невибагливих веж з червоної цегли з’являється вражаюча архітектурна перлина – будинки Самнер Хаус, що належать Управлінню житлового господарства Нью-Йорка (NYCHA). Цей доступний житловий комплекс 1958 року побудови знайшов нове життя в Атріумі Самнер Хаус, будівлі, спроектованій відомим архітектором Даніелем Лібескіндом, що дає змогу зазирнути в майбутнє доступного житла в Нью-Йорку.
Перегляд: Міське планування
Згідно з даними Євростату, у лютому 2024 року будівельна галузь у Єврозоні та Європейському Союзі зазнала значного зростання. Таке зростання виробництва в поєднанні з різноманітними тенденціями в різних секторах та країнах-членах ЄС надає містобудівникам цінну інформацію для формування стратегій та процесів прийняття рішень.
Зі зростанням чисельності міського населення та загостренням екологічних проблем роль громадського транспорту у формуванні майбутнього наших міст є як ніколи важливою. Станції метрополітену, що слугують життєво важливими артеріями громади, здатні підтримувати жвавість та процвітання мегаполісів. Надаючи пріоритет безпеці пасажирів, добробуту та естетиці, ці транспортні вузли можуть перетворитися на яскраві місця призначення, які сприяють формуванню почуття спільноти та сталого розвитку.
Когнітивне картографування – це ментальне представлення фізичного середовища, що дозволяє людям орієнтуватися та осмислювати своє оточення, не покладаючись на зовнішні втручання. Ця концепція відіграла вирішальну роль у розумінні того, як люди сприймають і взаємодіють з антропогенним середовищем, проклавши шлях до більш орієнтованого на користувача міського дизайну та планування.
Архітектурна спадщина ромського народу пропонує цінне розуміння стратегій сталого міського планування, а їхній кочовий спосіб життя і глибокий зв’язок з природою відображені в дизайні таких споруд, як вагончик Вардо. Розуміючи і зберігаючи ці унікальні форми культурного самовираження, містобудівники можуть сприяти створенню більш справедливих і стійких міст.
Архітектори та містобудівники перебувають в авангарді трансформації будівельної галузі в напрямку сталого розвитку, проектуючи екологічно чисті споруди та громадські простори, які безперешкодно інтегрують відновлювані джерела енергії та зменшують вплив на навколишнє середовище. У цій статті досліджується проект Copenhill у Копенгагені – завод з переробки відходів на енергію, переосмислений як яскрава міська оаза, що демонструє потенціал сталого дизайну для створення більш придатних для життя та сталого розвитку міст.
Премія Обеля – це авторитетна міжнародна нагорода, що відзначає новаторські архітектурні досягнення, які позитивно впливають як на людей, так і на навколишнє середовище. Ця престижна нагорода, яку щорічно вручає Фонд Генріка Фроде Обеля, відзначає інноваційні рішення, що відповідають на нагальні виклики нашого урбанізованого світу – від вуглецево-нейтрального бетону до міського дизайну, орієнтованого на людину.
Велосипеди більше не є лише засобом для спорту чи відпочинку – вони все частіше стають основним видом транспорту в містах по всьому світу. Оскільки міське планування відіграє вирішальну роль у популяризації використання велосипедів, архітектура перебуває в авангарді проектування інфраструктури, дружньої до велосипедистів, щоб сприяти зменшенню залежності від автомобілів.
Перша церемонія нагородження European Collective Housing Awards продемонструвала передові інновації у сфері сталого та соціально відповідального житлового проектування по всій Європі. Відома архітекторка Енн Лакатон поділилася своїм баченням колективного житла, в якому пріоритетами є великі простори, екологічна стійкість та планування, орієнтоване на громаду, пропонуючи план для яскравого, інклюзивного міського життя.
По всій країні міста переосмислюють і відроджують занедбану інфраструктуру, вдихають нове життя в занедбані об’єкти і створюють парки, стежки та громадські простори, які мають потенціал для економічного відродження прилеглих районів. Однак величезна популярність цих проектів також сприяла швидкій джентрифікації та виселенню давніх мешканців. Оскільки містобудівники та громадські організації продовжують реалізовувати подібні проекти з трансформації інфраструктури, питання справедливості стало критично важливим для запобігання подальшої шкоди вразливим громадам.