Аеропорти як міські ворота: Формування міського досвіду
Авіаперельоти відкрили нові можливості для захоплюючих подорожей, а самі аеропорти стали пунктами призначення. Такі хаби, як Міжнародний аеропорт Гонконгу та Міжнародний аеропорт Інчхон, які щороку приймають понад 60 мільйонів відвідувачів, очолюють цю трансформацію. Як перше і останнє враження від міста, аеропорти зараз є вирішальними елементами у формуванні ідентичності бренду дестинації.
Аеропорти як громадські простори та туристичні атракції
Ці мега-аеропорти виходять за рамки своєї традиційної транспортної функції, поєднуючи функціональність з культурним залученням, щоб запропонувати пасажирам відчути місцевий колорит. Наповнені такими зручностями, як поля для гольфу, льодові ковзанки та культурні заклади, вони пропонують розваги та атракції, які приваблюють як транзитних пасажирів, так і випадкових відвідувачів.
“Jewel поєднує в собі досвід природи і ринку, драматично стверджуючи ідею аеропорту як піднесеного і яскравого міського центру”, – ділиться архітектор Моше Сафді.
Аеропорт Jewel Changi в Сінгапурі, спроектований Safdie Architects, є прикладом цієї тенденції. Його центральний елемент, високий критий водоспад Rain Vortex, доповнений парком під навісом, садами та інтерактивними мистецькими інсталяціями.
Формування враження про місто
Інтегруючи місцеву культуру, мистецтво та рекреацію, ці аеропорти перетворюються з простих транзитних пунктів на громадські простори та туристичні атракції. Їхній дизайн, зручності та загальний досвід стали потужними інструментами формування сприйняття міст, які вони обслуговують.
Наприклад, хвилеподібний дизайн даху міжнародного аеропорту Пекіна Дасін, розроблений Zaha Hadid Architects, відображає традиційну китайську архітектуру та символізує швидку модернізацію країни. Таке навмисне поєднання культурної спадщини та сучасного дизайну створює незабутнє перше враження, передаючи цінності, прагнення та глобальну позицію міста.
Переосмислення досвіду прибуття
Зона прильоту є важливою точкою дотику у формуванні перших вражень відвідувачів про місто. Прогресивні аеропорти переосмислюють цей простір, переходячи до однорівневих залів прибуття, які демонструють місцеву культуру та безперешкодно інтегруються з громадським транспортом.
Концепція “від узбіччя до міста”, прикладом якої є аеропорт Суварнабхумі в Бангкоку, створює плавний перехід від аеропорту до міста завдяки елементам дизайну та скульптурам, натхненним тайською культурою. Ефективна інтеграція з системою Skytrain ще більше покращує враження від прибуття та зміцнює імідж міста як сучасного, ефективного та дружнього до відвідувачів.
Нова економіка аеропортів
Перетворення аеропортів на центри призначення має значний вплив на їхні бізнес-моделі та прибутковість. Традиційні джерела доходів, такі як збори за посадку та пасажирські збори, доповнюються, а іноді й витісняються додатковими потоками доходів.
Сучасні магазини та ресторани стали нормою, а розкішні бренди відкривають магазини в міжнародних аеропортах, щоб задовольнити потреби численної аудиторії мандрівників з усього світу. Наприклад, у токійському аеропорту Наріта є яскравий торговий центр, що поєднує міжнародну розкіш з японською майстерністю.
Аеропорти також стають центральним елементом міського розвитку, закріплюючись як комерційні центри, а не просто транспортні ворота. Концепція “аеротрополісу”, прикладом якої є економічна зона аеропорту Чженчжоу в Китаї, переосмислює те, як сучасні міста можуть бути спроектовані навколо аеропортів як центрів. Інтегруючи транспорт, бізнес-послуги та житлові райони, ці аеропортові райони пропонують неперевершені можливості зв’язку, що приваблює галузі, які покладаються на глобальну комунікацію та доступ до ринку.
Висновок
Оскільки аеропорти втілюють мікрокосмос міст, які вони обслуговують, архітектори можуть відігравати життєво важливу роль у формуванні цих воріт. Використовуючи місцеві матеріали, культурні референції та цікавий досвід, дизайнери можуть створювати середовище, яке резонує з відвідувачами та покращує глобальний імідж міста. Добре спроектовані аеропорти можуть стати невід’ємними компонентами ідентичності та економічної життєздатності міста, слугуючи потужними маркетинговими інструментами, які передають суть дестинації.
🔗 Source
