Кураторство: Сила вибору в міському плануванні
Походячи від латинського слова “curare”, що означає “піклуватися”, роль куратора у формуванні нашого розуміння навколишнього світу не може бути проігнорованою. З часом практика кураторства еволюціонувала, виконуючи ролі доглядачів за нашим антропогенним середовищем і мислителів різних форм задля загального покращення суспільства.
Перші куратори
На початку 1800-х років барон Домінік Вівант Денон, перший директор Лувру, вважається першим куратором, як ми розуміємо цей термін сьогодні. Організувавши колекцію музею за хронологією та національними школами, Денон перетворив установу на музей світового рівня.
Цікаво, що за часів Римської імперії терміном “куратор” називали чиновників, відповідальних за інфраструктуру імперії, суспільні блага та культурні заходи. Таке переплетення ролі куратора з архітектурним середовищем і міським будівництвом свідчить про далекосяжний вплив кураторства.
Сучасне кураторство
Сьогодні кураторська практика виходить далеко за межі традиційних художніх виставок, охоплюючи культурні заходи, платформи і навіть архітектуру. Такі архітектори, як Сьорен Пілманн, перетворили свою практику на “різновид кураторства”, наголошуючи на важливості ретельного вивчення навколишнього контексту перед початком реалізації проекту. Такий цілісний підхід до архітектурного процесу можна розглядати як форму кураторства, що формує наратив і досвід збудованого середовища.
Нові перспективи в кураторстві
“Переглядаючи минулі наративи та проливаючи світло на ігноровані історії, куратори можуть сформувати наше колективне розуміння та прокласти шлях до більш справедливого та спільного майбутнього.”
Такі куратори, як Леслі Локко та Сумайя Валлі, також переосмислюють роль кураторства у сфері архітектури та міського планування. Локко, кураторка Венеційської архітектурної бієнале 2023 року, обрала тему “Лабораторія майбутнього”, позиціонуючи африканський континент як головного героя майбутнього. Це кураторське рішення кидає виклик упередженням і сприяє більш інклюзивному та нюансованому розумінню забудованого середовища.
Аналогічно, Валлі, директор першої в історії Бієнале ісламського мистецтва в Джидді, Саудівська Аравія, висловив потребу визначити та переосмислити ісламське мистецтво зсередини, а не через призму Франції 17-го століття.
Висновок
Отже, практика кураторства в міському плануванні та урбаністичному середовищі є потужним інструментом для формування наративів, подолання упереджень та сприяння значущим змінам. Незалежно від масштабу будівлі, культурної події чи всесвітньої виставки, куратори відіграють вирішальну роль у догляді, розповіді історій та загальному покращенні наших спільних просторів і спільнот.
🔗 Source
